гештальт-психологія
ГЕШТА́ЛЬТ-ПСИХОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Напрям у психології, заснований Максом Вертгеймером в 1912 р., у якому первинними даними психології вважаються цілісні структури (гештальти), що практично не виводяться з компонентів, які їх утворюють.
Складність об'єкта дослідження – експресіонізм у контексті західноєвропейської культури ХХ століття – зумовила звернення до філософських, естетичних, мистецтвознавчих та психологічних джерел, зокрема гештальт-психології та екзистенціального аналізу (з наук. літ.);
Поняття про інсайт стало ключовим у гештальт-психології (з наук.-попул. літ.);
Навчання базових понять гештальт-психології корисно будь-якій людині, незалежно від її фаху чи освіти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me