1. Словник української мови у 20 томах

гиркати

ГИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати.

Цілий день пан президент лютував і так часом гиркав на Вінтера, що було чути аж до великої приймальні (В. Винниченко);

Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Остап Вишня);

В степу чи в садку збіжаться [Кирило з Терешком] і гиркають один на одного до півночі (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гиркати — ги́ркати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гиркати — -аю, -аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гиркати — див. кричати; лаяти Словник синонімів Вусика
  4. гиркати — ПОКРИ́КУВАТИ (ПОКРИКА́ТИ рідше) (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИ розм., НАКЛИ́КУВАТИ діал.; ГАРИ́КАТИ розм., ГИ́РКАТИ розм. (сердито). — Боржій, боржій, жінко! — покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); — Рист!... Словник синонімів української мови
  5. гиркати — ГИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати. Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Вишня, II, 1956, 17); В степу чи в садку збіжаться [Кирило з Терешком] і гиркають один на одного до півночі (Ковінька, Кутя.., 1960, 114). Словник української мови в 11 томах
  6. гиркати — Гиркати, -каю, -єш гл. = гарикати. Словник української мови Грінченка