1. Словник української мови у 20 томах

глабці

ГЛА́БЦІ, ів, мн.

Легкі сани з кузовом, обшитим лубом.

– Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (Іван Ле);

Гетьман їхав у великих критих санях з слюдяними віконечками, всі решта – у санях відкритих, рожнових або глабцях (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глабці — гла́бці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. глабці — -ів, мн. Легкі сани з кузовом, обшитим лубом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глабці — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)... Словник синонімів української мови
  4. глабці — ГЛА́БЦІ, ів, мн. Легкі сани з кузовом, обшитим лубом. — Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (Ле, Вибр., 1938, 85). Словник української мови в 11 томах
  5. глабці — Глабці, -ців или -бець ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92. Словник української мови Грінченка