1. Словник української мови у 20 томах

гладенько

ГЛАДЕ́НЬКО, розм.

1. Присл. до гладе́нький¹.

Убрана [жінка] убого, але дуже чистенько, волосся мала причесане простенько, гладенько (Леся Українка);

Низ дошки гладенько виструганий (В. Барка);

Зверху камінь чистий, гладенько відполірований, та чим далі вниз – темніший, слизький, бурий від моху (В. Близнець).

2. перен. Легко, просто, без ускладнень і труднощів.

Напрочуд гладенько проходить уся її робота (О. Донченко);

Вутанька слухала: так гладенько, так складно все в нього [промовця] виходило (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладенько — гладе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. гладенько — розм. 1》 Присл. до гладенький I. 2》 перен. Легко, без ускладнень і труднощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладенько — ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал. Словник синонімів української мови
  4. гладенько — ГЛАДЕ́НЬКО, розм. 1. Присл. до гладе́нький¹. Як спустились вони у балку, проміння перестало стрибати, дробитись, а рівненько і гладенько тяглося вподовж озера (Мирний, IV, 1955, 22); Убрана [жінка] убого, але дуже чистенько... Словник української мови в 11 томах
  5. гладенько — Гладко нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, то й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до ночної тіни. ЗОЮР. І. 316. ум. гладенько гладесенько. Сравн. ст. гладше. Словник української мови Грінченка