гладжений

ГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до гла́дити.

Прикрашали горщики гладженням. Після обпалу ретельно гладжені місця починали блищати (з наук. літ.);

В темному піджаку, таких же штанях, у гладженій сорочці й новому картузі стояв Андрій (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладжений — гла́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. гладжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гладити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладжений — див. рівний Словник синонімів Вусика
  4. гладжений — ГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гла́дити. Прикрашали їх [горщики] гладженням.. Після обпалу гладжені місця починали блищати (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 61). Словник української мови в 11 томах