гладилка

ГЛАДИ́ЛКА, и, ж.

Пристосування для вирівнювання, пригладжування чого-небудь.

Формувальну масу розкладають кельмою рівномірно, починають ущільнювати і вирівнювати масу послідовним рухом гладилкою від себе (з наук. літ.);

При складанні аркуша паперу його перегинають і гладилкою, рухом від себе або зліва направо, пригладжують аркуш по лінії згину (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладилка — глади́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гладилка — -и, ж., спец. Прилад для вирівнювання, пригладжування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладилка — див. утюг Словник чужослів Павло Штепа
  4. гладилка — ГЛАДИ́ЛКА, и, ж., спец. Прилад для вирівнювання, пригладжування чого-небудь. Формувальну масу розкладають кельмою рівномірно.., починають ущільнювати і вирівнювати масу послідовним рухом гладилкою від себе (Архіт. і буд. Словник української мови в 11 томах