гладильник

ГЛАДИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Інструмент для вирівнювання, розгладжування чого-небудь.

Знайдено знаряддя шкіряного виробництва – ножі, виготовлені із ребер тварин, кістяні гладильники, великі гальки або спеціально оброблені камені для чищення та розгладжування шкіри (з наук. літ.).

2. розм. Те саме, що прасува́льник.

У шістнадцять років Джон кинув школу в Брукліні та працював спочатку гладильником, потім помічником водія вантажівки (із журн.).