глаукома
ГЛАУКО́МА, и, ж., мед.
Хвороба ока, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску.
Глаукома виявляється тимчасовим затуманенням зору, баченням райдужних кіл навколо джерела світла, нападами різких головних болей, після яких наступає зниження зору (з наук. літ.);
За відсутності лікування глаукома веде до сліпоти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глаукома — глауко́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глаукома — -и, ж. Хвороба ока, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глаукома — глауко́ма (грец. γλαύκωμα – синє помутніння ока, від γλαυκός – блакитний, сизий) захворювання очей, ознакою якого є підвищення внутріочного тиску, спостерігається при порушенні функції центральної нервової системи, ендокринних розладах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- глаукома — Довготривале захворювання очей внаслідок підвищення внутрішньоочного тиску; симптоми: головний біль, зниження гостроти зору; лікування: фармакологічне і хірургічне. Універсальний словник-енциклопедія
- глаукома — ГЛАУКО́МА, и, ж. Хвороба ока, що характеризується підвищенням внутрішньоочпого тиску. А. Я. Самойлов і його послідовники вважають за головний прояв глаукоми набряк тканин ока,.. який створюється в результаті порушення лімфокровообігу (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 66). Словник української мови в 11 томах