глетчер

ГЛЕ́ТЧЕР, а, ч., геол.

Скупчення на земній поверхні (в горах та приполярних районах) великих мас льоду, які рухаються під впливом власної ваги; льодовик.

Ошанін не здогадувався, що відкритий ним льодовик Федченка є найбільшим гірськодолинним глетчером планети (з наук.-попул. літ.);

Гребінь глетчера Кавказу, Мохом вицвілим обшитий, Чеше чубик скелелазу – Віковічному самшиту (П. Воронько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глетчер — гле́тчер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. глетчер — -а, ч., геол. Скупчення на земній поверхні великих мас льоду, який рухається під впливом власної ваги; льодовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глетчер — Льодовик Словник чужослів Павло Штепа
  4. глетчер — гле́тчер (нім. Gletscher, від лат. glacies – лід) льодовик. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. глетчер — ЛЬОДОВИ́К (скупчення на земній поверхні великих мас льоду, що рухається під впливом власної ваги), ГЛЕ́ТЧЕР геол. — Там за річкою Ілі вже тепло.. Місце дуже хороше, вздовж річки, що живиться від величезного льодовика на хребті Кунгея (З. Словник синонімів української мови
  6. глетчер — ГЛЕ́ТЧЕР, а, ч., геол. Скупчення на земній поверхні (в горах та приполярних районах) великих мас льоду, який рухається під впливом власної ваги; льодовик. Дід впливом тиску лід починає сповзати по схилах і утворює глетчер, або льодовик (Курс заг. геол., 1947, 138). Словник української мови в 11 томах