1. Словник української мови у 20 томах

глибочезний

ГЛИБОЧЕ́ЗНИЙ, а, е.

Збільш. до глибо́кий 1, 2, 5.

Місто стоїть на острові, і колись його омивала могутня глибочезна ріка (з наук.-попул. літ);

Максим поповз понад самим краєм глибочезної пропасті (І. Франко);

Тиша в хаті, глибочезна тиша, мов на дні могили, накритої стелею (В. Барка);

Заплющив [Олізар] очі, витяг руки й ноги і знерухомів, вимикаючись із цього світу. Так гасив у тілі глибочезну втому і за кілька хвилин повертався до життя бадьорий та дужий (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибочезний — глибоче́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глибочезний — -а, -е. Збільш. до глибокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глибочезний — див. глибокий Словник синонімів Вусика
  4. глибочезний — ГЛИБОЧЕ́ЗНИЙ, а, е. Збільш. до глибо́кий. Максим поповз понад самим краєм глибочезної пропасті (Фр., VI, 1951, 17); Усі глибочезні зміни, які відбуваються в сучасній світовій історії, переконливо показують, що соціалізм з залізною неминучістю йде на зміну капіталізмові (Ком. Укр., 1, 1961, 22). Словник української мови в 11 томах