1. Словник української мови у 20 томах

глибоченний

ГЛИБОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Те саме, що глибоче́зний.

[Стась:] Кругом двору викопав глибоченний рів (С. Васильченко);

На крутому схилі стоїть стара-престара береза-скрипуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (П. Колесник);

Помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне, – куди там наше! (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибоченний — глибоче́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. глибоченний — -а, -е, розм. Те саме, що глибочезний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глибоченний — див. глибокий Словник синонімів Вусика
  4. глибоченний — Глибоче́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. глибоченний — ГЛИБОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що глибоче́зний. [Стась:] Кругом двору викопав глибоченний рів (Вас., III, 1960, 198); На крутому схилі стоїть стара-престара береза-скрипуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (Кол., Терен.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах
  6. глибоченний — Глибоченний, -а, -е Черезвычайно глубокій. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311. Словник української мови Грінченка