1. Словник української мови у 20 томах

глитати

ГЛИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що.

1. Ковтати перев. жадібно, квапливо.

Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський);

А він їв, усе глитав: то хапав шматки хліба і набивав ними рота, то хапався за гарячу яєчню, глитав мандрики... (Д. Мордовець);

Глитаючи її [воду] у борсанні безсилім, Примару смерті я побачив віч-на-віч (М. Рильський);

* У порівн. Все одхиляє [Мишко] убік голову, ніби на той обід і дивитись не хоче. Тільки в горлі у його кавкало, мовби глитав великі камінці (С. Васильченко).

2. перен. Вбирати, засвоювати, сприймати.

Вони, як вівці з кошари, збились до того тину й, встромивши голови між залізні прути тину, жадно глитали ті згуки (В. Винниченко);

В ім'я тієї Романової мрії він глитав тую гірку, нестерпну кривду, аж захлинався, але глитав (І. Багряний);

// Багато, захоплено читати.

Заглянеш до його в кімнату: сидить над книжкою, як муровина, непорушний, мовчки ниже рядки очима, ниже й ховає, глитає (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глитати — глита́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. глитати — Ковтати, поглинати, лигати, дт. гам|к|ати; НЕҐ. юти, жерти, уминати. Словник синонімів Караванського
  3. глитати — -аю, -аєш, недок., перех. Жадібно, квапливо ковтати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глитати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  5. глитати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. глитати — Глита́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глитати — ГЛИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Жадібно, квапливо ковтати. А він їв, усе глитав: то хапав шматки хліба і набивав ними рота, то хапався за гарячу яєчню, глитав мандрики… (Морд. Словник української мови в 11 томах
  8. глитати — Глитати, -таю, -єш гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. І. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146. Словник української мови Грінченка