глорифікація
ГЛОРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Дія за знач. глорифікува́ти.
Метою дослідження було вивчення героїчних міфологем у праці Д. Яворницького, висвітлення витоків глорифікації козацтва (з наук. літ.);
Негативну роль відіграє глорифікація кримінального світу в чисельних романах, фільмах, серіалах (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глорифікація — див. гльорифікація Словник чужослів Павло Штепа