глорифікація

ГЛОРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Дія за знач. глорифікува́ти.

Метою дослідження було вивчення героїчних міфологем у праці Д. Яворницького, висвітлення витоків глорифікації козацтва (з наук. літ.);

Негативну роль відіграє глорифікація кримінального світу в чисельних романах, фільмах, серіалах (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глорифікація — див. гльорифікація Словник чужослів Павло Штепа