1. Словник української мови у 20 томах

глупство

ГЛУ́ПСТВО, а, с., рідко.

1. Властивість за знач. глу́пий 1.

– Ви велика людина і добре розпізнаєте глупства і доброчинність у суспільстві (Н. Рибак);

– Значить, на вашу думку, юначе, якась там золота чи усипана брильянтами дорогоцінність була б для науки важливіша від цього єдиного в своєму роді письмового документа? Дурниці, глупство! (В. Владко).

2. Нерозумний вчинок, задум, вислів.

[Ярош:] Ні, поки ти молодий, ти не забезпечений від глупства (І. Микитенко);

– Не кажи, вуйку, глупства, – зашипіла озираючись Вінцусиха (І. Муратов);

Ще вчора ввечері він подумав, яке глупство мало був не вчинив, просячи руки Доброчинової дочки за свого сина (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глупство — глу́пство іменник середнього роду дурість рідко Орфографічний словник української мови
  2. глупство — -а, с., рідко. 1》 Властивість за знач. глупий. 2》 Нерозумний вчинок, задум, вислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глупство — глу́пство → ґлупство Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. глупство — див. глупота; нерозсудливість Словник синонімів Вусика
  5. глупство — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. глупство — ГЛУ́ПСТВО, а, с., рідко. 1. Властивість за знач. глу́пий. — Ви велика людина і добре розпізнаєте глупства і доброчинність у суспільстві (Рибак, Помилка.., 1956, 274). 2. Нерозумний вчинок, задум, вислів. Словник української мови в 11 томах