гліптика

ГЛІ́ПТИКА, и, ж.

Мистецтво різьблення на камені.

На найвідомішій гемі, що згадується в усіх працях з античної гліптики, Дексамен вирізьбив чаплю в польоті та власне ім'я (з наук. літ.);

У перші століття нової ери в сюжетах боспорських різьбярів простежується вплив римської гліптики (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гліптика — глі́птика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гліптика — -и, ж. Мистецтво різьблення на коштовному та напівкоштовному камінні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гліптика — Кам'янорізьба Словник чужослів Павло Штепа
  4. гліптика — глі́птика (грец. γλυπτική, від γλύφω – вирізьблюю, вирізую) мистецтво різьблення на камені. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гліптика — Мистецтво різьблення гем; популярне в стародавньому світі (Месопотамія, Греція, Рим); існувало також у період Ренесансу й класицизму. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гліптика — (грец. — вирізьблений) Мистецтво різьблення по каменю. Архітектура і монументальне мистецтво