гліптика
ГЛІ́ПТИКА, и, ж.
Мистецтво різьблення на камені.
На найвідомішій гемі, що згадується в усіх працях з античної гліптики, Дексамен вирізьбив чаплю в польоті та власне ім'я (з наук. літ.);
У перші століття нової ери в сюжетах боспорських різьбярів простежується вплив римської гліптики (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гліптика — глі́птика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гліптика — -и, ж. Мистецтво різьблення на коштовному та напівкоштовному камінні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гліптика — Кам'янорізьба Словник чужослів Павло Штепа
- гліптика — глі́птика (грец. γλυπτική, від γλύφω – вирізьблюю, вирізую) мистецтво різьблення на камені. Словник іншомовних слів Мельничука
- гліптика — Мистецтво різьблення гем; популярне в стародавньому світі (Месопотамія, Греція, Рим); існувало також у період Ренесансу й класицизму. Універсальний словник-енциклопедія
- гліптика — (грец. — вирізьблений) Мистецтво різьблення по каменю. Архітектура і монументальне мистецтво