гнейс
ГНЕЙС, у, ч.
Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда.
Гнейси є одними з найпоширеніших порід у земній корі (з навч. літ.);
За хімічним складом гнейси близькі до гранітів і глинистих сланців (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнейс — гнейс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гнейс — -у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнейс — (нім. Gneis) метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицьовуваль-ний матеріал. Словник іншомовних слів Мельничука
- гнейс — Метаморфічна світло-сіра, рожева, плямиста гірська порода; за мінеральним складом наближена до граніту; інколи будівельний матеріал. Універсальний словник-енциклопедія
- гнейс — ГНЕЙС, у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід: граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Заг. хімія, 1955, 447). Словник української мови в 11 томах