гнилозубий
ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е, розм.
Який має гнилі зуби.
– Ідіть лишень до нас, – мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Панас Мирний);
– То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? – повернувся до нього усім тулубом Вовк. – Ти, щеня гнилозубе? (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнилозубий — гнилозу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
- гнилозубий — -а, -е. З гнилими зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнилозубий — ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е. З гнилими зубами. — Ідіть лишень до нас, — мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Мирний, III, 1954, 91); — То це ти… ти, Кашубо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк.— Ти, щеня гнилозубе? (Мур., Бук. повість, 1959, 239). Словник української мови в 11 томах
- гнилозубий — Гнилозубий, -а, -е Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. Словник української мови Грінченка