гнотобіоти

ГНОТОБІО́ТИ, ів, мн. (одн. гнотобіо́т, а, ч.).

Тварини, вирощені в умовах повної стерильності і признач. для лабораторних досліджень.

Гнотобіоти вільні від будь-яких паразитів (з наук.-попул. літ.);

Гнотобіоти привертають особливу увагу вчених у зв'язку з необхідністю більш глибокого вивчення ролі нормальної мікрофлори в механізмах інфекційної патології та імунітету (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнотобіоти — -ів, мн. Тварини, які були вирощені у повній стерильності. Великий тлумачний словник сучасної мови