гноєння
ГНО́ЄННЯ, я, с.
Те саме, що гної́ння.
Знищення політичної автономії України, гноєння українського козацтва на “канальних” роботах, вигублення козаків у далеких походах – все це значною мірою сприяло перетворенню України у відсталу провінцію (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me