гноєточивий

ГНОЄТОЧИ́ВИЙ, а, е, рідко.

Із якого виділяється гній (у 1 знач.).

Гноєточива рана.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноєточивий — гноєточи́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гноєточивий — див. гнилий Словник синонімів Вусика