гноєточивий
ГНОЄТОЧИ́ВИЙ, а, е, рідко.
Із якого виділяється гній (у 1 знач.).
Гноєточива рана.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноєточивий — гноєточи́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- гноєточивий — див. гнилий Словник синонімів Вусика