1. Словник української мови у 20 томах

гноївня

ГНОЇ́ВНЯ, і, ж.

Те саме, що гно́їще.

Гноївні випаровують аміак, який повертається на землю з дощами (з наук. літ.);

Личинки мух розвиваються на гноївнях, у вбиральнях, у помийних ямах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноївня — гної́вня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гноївня — -і, ж., діал. Місце для складання гною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гноївня — Гної́вня, -ні; -ні, -вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гноївня — Гноївня, -ні ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у. Словник української мови Грінченка