гноїстий
ГНОЇ́СТИЙ, а, е.
Який гноїться; гнійний.
Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб);
* Образно. [Маргарита:] Так, щастя їхнє вже перезріває І падає в гноїсту пащу смерті (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноїстий — гної́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- гноїстий — -а, -е. Який гноїться; гнійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гноїстий — ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,.. Словник синонімів української мови
- гноїстий — Гної́стий, -та -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гноїстий — ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний. Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 159). Словник української мови в 11 томах