гнучкостанний
ГНУЧКОСТА́ННИЙ, а, е.
Який має гнучкий (у 1 знач.) стан.
З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнучкостанний — гнучкоста́нний прикметник Орфографічний словник української мови