1. Словник української мови у 20 томах

гнідий

ГНІДИ́Й, а́, е́.

Темно-коричневий (про масть коней).

Усе приїздив [поміщик] інакшими кіньми. То приїде сірими, то гнідими, то вороними (Марко Вовчок);

Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня (С. Чорнобривець);

Раніше там стояв сільрадівський кінь і пара гнідих кобил поштового відділення (Є. Доломан);

// у знач. ім. гніди́й, до́го, ч.; гніда́, до́ї, ж. Кінь (кобила) такої масті.

– Ану лишень, бадьоріше! – обзивається він до гнідого (Панас Мирний);

Троє отаманів рушили до просіки. До неї було вже палицею кинути, коли гніда Загороднього ні сіло ні впало спіткнулася (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнідий — гніди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гнідий — [гн'ідий] м. (на) -дому/-д'ім, мн. -д'і Орфоепічний словник української мови
  3. гнідий — -а, -е. Темно-коричневий (про масть коней). || у знач. ім. гнідий, -дого, ч. Кінь такої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнідий — див. кінь Словник синонімів Вусика
  5. гнідий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  6. гнідий — ГНІДИ́Й, а́, е́. Темно-коричневий (про масть коней). Усе приїздив [поміщик] інакшими кіньми. То приїде сірими, то гнідими, то вороними (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах