гоголезнавець
ГОГОЛЕЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.
Літературознавець, мистецтвознавець, який спеціалізується на вивченні життя й творчості М. В. Гоголя.
Куліш-гоголезнавець постійно привертав увагу дослідників (з наук. літ.);
До двохсотлітнього ювілею головний гоголезнавець України Павло Михед підготував семитомник Миколи Васильовича українською мовою, по днях розписав події повсякденного життя письменника в Ніжині, розвінчав таємниці про смерть і поховання генія (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоголезнавець — гоголезна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови