гойдатися

ГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

Рухатися з боку в бік або зверху вниз.

Світлиця була слабо освічена одною лампою, що сумовито гойдалася на стелі (І. Франко);

Над рікою тихо гойдався сизий серпанок туману (С. Чорнобривець);

// Ритмічно рухатися на або в чому-небудь задля розваги.

– Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки... (Леся Українка);

Василеві здавалося, що він гойдався на гойдалці (А. Кащенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гойдатися — гойда́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гойдатися — [гойдатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. гойдатися — -аюся, -аєшся, недок. Рухатися з боку в бік або зверху вниз. || Ритмічно рухатися на (в) чому-небудь із метою розваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гойдатися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  5. гойдатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. гойдатися — ГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Рухатися з сторони в сторону або зверху вниз. Світлиця була слабо освічена одною лампою, що сумовито гойдалася на стелі (Фр., І, 1955, 229); Над рікою тихо гойдався сизий серпанок туману (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  7. гойдатися — Гойдатися, -даюся, -єшся гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти. Шевч. 324. Словник української мови Грінченка