1. Словник української мови у 20 томах

гойкати

ГО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал.

Покрикувати “гой”.

На вулицi i на торговицi крик, шум, гармидер, вози скриплять, колеса туркочуть, конi гримлять копитами, свинi квичуть, селяни гойкають (І. Франко);

Кошуба був дуже працьовитою людиною, своє поле орав ялівкою, гойкав на все село, за що і прозвали – гойкалом (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гойкати — го́йкати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гойкати — -аю, -аєш, недок., діал. Покрикувати "гой". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гойкати — ГО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Покрикувати «гой». Кошуба був дуже працьовитою людиною, своє поле орав ялівкою, гойкав на все село, за що і прозвали — гойкалом (Чорн., Потік.., 1956, 241). Словник української мови в 11 томах
  4. гойкати — Гойкати, -каю, -єш гл. Кричать. Вх. Зн. 11. Словник української мови Грінченка