голевий
ГО́ЛЕВИЙ, а, е.
Прикм. до гол.
Форвард, який має блискуче голеве чуття, опинився в потрібному місці, подвоївши рахунок (з газ.);
// Зручний для забиття гола.
Гравці не використали шість виходів віч-на-віч із голкіпером, розтринькавши чудові голеві нагоди (з газ.);
Голевих ситуацій у першій половині матчу в обох команд було чимало (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голевий — го́левий прикметник Орфографічний словник української мови