1. Словник української мови у 20 томах

голкар

ГОЛКА́Р, я́, ч.

Той, хто виготовляє голки (у 1, 2 знач.).

У кінці XVIII ст. деякі ремесла стали занепадати через розвиток мануфактур. Голкарі, миловари та представники інших цехів змушені були згортати свій кустарний промисел (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голкар — голка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голкар — -я, ч. Той, хто робить, виготовляє голки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голкар — ГОЛКА́Р, я́, ч. Той, хто робить, виготовляє голки. Словник української мови в 11 томах