1. Словник української мови у 20 томах

голкотримач

ГОЛКОТРИМА́Ч, а́, ч.

Пристрій, у якому закріплюється голка (у 1, 2 знач.).

Голки повинні бути встановлені в голкотримач так, щоб довгий жолобок був звернений до оператора й вісь вушка голки була спрямована уздовж лінії строчки (з навч. літ.);

Для з'єднання тканин використовують голкотримач і хірургічні голки, механічні, зшивальні апарати та скобки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голкотримач — голкотрима́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. голкотримач — -а, ч. Пристрій, у якому закріплюється голка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голкотримач — ГОЛКОТРИМА́Ч, а́, ч. Пристрій, в якому закріплюється голка. Широким кінцем пластинка жорстко закріплена, а на вужчому її кінці закріплюється голкотримач (Осн. радіотехн., 1957, 86). Словник української мови в 11 томах