голкошкірі
ГОЛКОШКІ́РІ, рих, мн.
Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок із шипами чи голками.
Тип голкошкірих об'єднує близько 5000 видів морських донних тварин (з наук. літ.);
У ранньому палеозої почали розвиватися голкошкірі, предки сучасних морських їжаків, морських зірок та морських лілій (з наук.-попул. літ.);
Далеко не всі тварини поїдають голкошкірих, які мають міцний панцир і озброєні великою кількістю голок, до того ж нерідко отруйних (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голкошкірі — голкошкі́рі множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- голкошкірі — -рих, мн. Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок із шипами чи голками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голкошкірі — Тип безхребетних тварин; бл. 5 тис. видів (винятково морських); прикріплені або повзають по дну; радіально-симетричні, найчастіше з 5 сеґментами; внутрішній вапняковий скелет; до г. належать: морські зірки, офіури, морські лілії, морські їжаки і голотурії. Універсальний словник-енциклопедія
- голкошкірі — ГОЛКОШКІ́РІ, рих, мн. Морські безхребетні тварини, зовнішній скелет яких має вигляд вапнякових пластинок з шипами чи голками. Словник української мови в 11 томах