голландці

ГОЛЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. голла́ндець, дця, ч.; голла́ндка, и, ж.).

Основне населення Нідерландів (Голландії); нідерландці.

Вiнцент Ван-Гог – голландець. Вiн жив усього 37 рокiв (Ю. Яновський);

– Пробачте, пане Крайсляндвірт, але до вас дуже просяться оті голландці, які збираються осісти на Україні, – чогось розгублено заговорив Ганс (М. Стельмах);

Капітан Пабло розповів мені, що в індіанських селищах біля гори Комо з'явився якийсь білий чужинець. Можливо, це і є голландець (Ю. Бедзик);

Респондент почав підморгувати ластовинній [веснянкуватій] рудулі з курячою зовнішністю, в наплічнику і гірських черевиках, здається, голландці (Ю. Андрухович).

◇ (1) Летю́чий голла́ндець – легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана.

[Представник “Стремительного”:] Летючим голландцем ми будемо бродити по морю, і нам тоді не страшний ніхто (О. Корнійчук).