1. Словник української мови у 20 томах

головень

ГО́ЛОВЕНЬ, вня, ч.

Прісноводна риба родини коропових із товстою головою й широким лобом.

Колись так ловили .. Лящ – по пуду! Коропи – по пуду! .. Головні – по пуду! (Остап Вишня);

Головень махав у його [рибалки] руках хвостом, і від того дзеркально спалахувала його луска (Валерій Шевчук);

Стрімкий головень, виплескуючись, ще ловить на хвилях напівпритоплених ґедзів (Є. Пашковський);

У головня широколоба голова з чітко окресленим великим ротом і красиве циліндричне тіло, укрите великою лускою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головень — го́ловень іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. головень — -вня, ч. Прісноводна риба родини коропових із товстою головою і широким лобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головень — ГО́ЛОВЕНЬ (прісноводна риба родини коропових з великою головою), ГОЛОВА́НЬ, КЛЕНЬ діал. У липневий період добре клює судак, жерех, сазан, лящ, плітка, карась, в'язь, лин, сом, головень (з журналу); Він.. був байдужий до сомів і голованів (П. Словник синонімів української мови
  4. головень — ГО́ЛОВЕНЬ, вня, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою і широким лобом. Колись так ловили.. Лящ — по пуду! Коропи — по пуду!..Головні — по пуду! (Вишня, І, 1956, 155). Словник української мови в 11 томах
  5. головень — I. Головень, -вні ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362). --------------- II. Головень, -вня м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28. Словник української мови Грінченка