головомісце

ГОЛОВОМІ́СЦЕ, я, с.

Місце для однієї голови скоту або птиці.

У промисловому птахівництві використовують не тільки одноповерхові, але й вищі приміщення, що знижує вартість одного головомісця (з навч. літ.);

Збудовано свинарник для маточного поголів'я на 400 головомісць (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головомісце — головомі́сце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. головомісце — ГОЛОВОМІ́СЦЕ, я, с. Скорочення: місце для однієї голови скоту. Ми збудували свинарник для маточного поголів’я на 400 головомісць (Колг. Укр., 2, 1961, 5). Словник української мови в 11 томах