1. Словник української мови у 20 томах

головотяп

ГОЛОВОТЯ́П, а, ч., зневажл.

Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу.

Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головотяп — головотя́п іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. головотяп — -а, ч., зневажл. Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головотяп — див. дурак, недоумок, безтолковий, тугодум, кретин Словник чужослів Павло Штепа
  4. головотяп — див. дурний Словник синонімів Вусика
  5. головотяп — ГОЛОВОТЯП, а, чол., зневажл. Той, хто безглуздо, надто недбало веде яку-небудь справу. Особливо дошкульно висміює Остап Вишня головотяпів і бюрократів, відсталих і косних нечесних людей (Радянське літературознавство, 5, 1957, 100). Словник української мови в 11 томах