голокост

ГОЛОКО́СТ, у, ч.

Систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як нібито неповноцінних, шкідливих.

На відміну від голокостів минулих сторіч, під час нацистського Голокосту було планомірно знищено мільйони людей на великому географічному просторі (з наук.-попул. літ.);

– Ні один народ так не цькували, так не винищували, як євреїв. А ми все одно живемо. Чекаємо нових геноцидів, нових голокостів (Є. Кононенко);

// (з великої літери). Винищення нацистами євреїв та інших народів Європи під час Другої світової війни; геноцид єврейського народу.

Під час Голокосту було вбито кожного третього єврея світу й кожного другого єврея Європи (з наук. літ.);

Серед євреїв, які пережили Голокост, багато тих, кого з великим ризиком для життя переховували місцеві жителі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голокост — див. голод Словник синонімів Вусика
  2. голокост — 1. жертва, яку стародавні євреї повністю спалювали на вівтарі; 2. цілковита загибель і знищення; прикладом г. є переслідування і винищення європ. євреїв гітлерівським III Райхом під час II Світової війни. Універсальний словник-енциклопедія