голоснути

ГОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., фам.

Однокр. до голосува́ти.

Крихка домовленість голоснути сьогодні за давно обіцяні призначення розбилася через блокування трибуни (з газ.);

Без обговорення з райрадами депутати зібралися й тихенько голоснули (з газ.);

Перший клієнт сів на Бессарабці .. Другий голоснув біля “Півника”. Гальмую (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me