голоснути
ГОЛОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., фам.
Однокр. до голосува́ти.
Крихка домовленість голоснути сьогодні за давно обіцяні призначення розбилася через блокування трибуни (з газ.);
Без обговорення з райрадами депутати зібралися й тихенько голоснули (з газ.);
Перший клієнт сів на Бессарабці .. Другий голоснув біля “Півника”. Гальмую (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me