1. Словник української мови у 20 томах

голубуватий

ГОЛУБУВА́ТИЙ, а, е.

Із голубим відтінком, трохи голубий.

На кілька верст я помічаю до дріб'язків увесь краєвид. Місцями по ньому чіткою, голубуватою стрічкою виблискує річка (М. Івченко);

Над горами чітко окреслювалась широка скибка голубуватого місяця (С. Скляренко);

Хати здивовано зиркали голубуватими шибками з-під стріх та черепичних дахів (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубуватий — голубува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голубуватий — -а, -е. З голубим відтінком, трохи голубий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубуватий — див. голубий Словник синонімів Вусика
  4. голубуватий — ГОЛУБУВА́ТИЙ, а, е. З голубим відтінком, трохи голубий. Майже безбарвний шар гасу в скляній посудині збоку виглядає як голубуватий (Курс фізики, III, 1956, 345). Словник української мови в 11 томах