голуб'ятня
ГОЛУБ'Я́ТНЯ, і, ж., розм.
Те саме, що голубни́к.
У двох двориках, над стовбурами кукурудзи, яку вигнало мало не в два людські зрости, підносилися дерев'яні мальовані голуб'ятні (І. Сенченко);
Алі поволі, обережно, тримаючись за глиняний дах голуб'ятні, пробував пальцями ніг і п'ятами, чи не затонкі кілочки, на які сідали птахи, чи витримають його? (Ю. Логвин);
* У порівн. З боку палацу загиналась пристройка на два поверхи, а за нею піднiмалась чудна тонка невеличка башта з узькими амбразурами, неначе голуб'ятня з дiрками (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голуб'ятня — голуб'я́тня іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- голуб'ятня — -і, ж., розм. Те саме, що голубник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голуб'ятня — ГОЛУБНИ́К (приміщення для голубів), ГОЛУБ'Я́ТНИК розм., ГОЛУБ'Я́ТНЯ розм. Голуби летять у сховок, І в тіснім голубнику Ряд округлих їх головок — Як намисто у разку (М. Рильський); Господар.. Словник синонімів української мови