голярня

ГОЛЯ́РНЯ, і, ж., заст.

Перукарня.

Андрій був у першій сімці й ішов до голярні не без цікавості – йому хотілося подивитися в люстро й гарно поголитися (І. Багряний);

– На ось краще гроші та піди в голярню, підстрижись трохи (Д. Ткач);

На ґанку голярні дрімав лисий перукар із замацаним “Перцем” [журналом] на колінах (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

голярня — голя́рня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
голярня — Цирульня, перукарня, д. фризерня, цилюрня. Словник синонімів Караванського
голярня — -і, ж., заст. Перукарня. Великий тлумачний словник сучасної мови
голярня — ПЕРУКА́РНЯ, ГОЛЯ́РНЯ заст., ЦИРУ́ЛЬНЯ заст., ЦИЛЮ́РНЯ заст. В тому домі перукарня, Там і голять і стрижуть (І. Муратов); Піди в голярню підстрижись трохи (Д. Ткач); Вбирався (Косован) чисто, як до містечка поїде, то й кучері там в цирульні накрутить (І. Словник синонімів української мови
голярня — Голя́рня, -ні, -нею; -ля́рні, -ля́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
голярня — ГОЛЯ́РНЯ, і, ж., заст. Перукарня. — На ось краще гроші та піди в голярню підстрижись трохи (Ткач, Жди.., 1959, 80). Словник української мови в 11 томах