гомогенність

ГОМОГЕ́ННІСТЬ, ності, ж., спец.

Властивість за знач. гомоге́нний.

Зміна концентрації вуглецю в карбіді титану в усій зоні гомогенності впливає на його властивості, тому вони залежать від відносного вмісту неметалу (вуглецю) і металу (титану) (з наук. літ.);

Дослідження в галузі історії, етнографії, етнології, етнопсихології, що проводилися у першій половині XIX ст., сприяли історичній, етнічній емансипації українців, утвердженню ідеї культурної єдності, етнічної гомогенності українського народу (з навч. літ.);

Повчальне значення оповіді про Вавілонське стовпотворіння – небезпека одноманітності, однодумності, повної гомогенності соціального буття (з публіц. літ.).