гомологія
ГОМОЛО́ГІЯ, ї, ж., біол.
Подібність структур організмів, яка ґрунтується на їх спорідненості.
Мало кому відомо, що Й. Гете – не тільки поет, а й творець порівняльної анатомії, сучасної морфології рослин, фізіологічної оптики, ідеї льодовикового періоду, поняття про гомологію, морфологічний тип і багато іншого (з навч. літ.);
Установлення гомології між структурами різних видів – найважливіший спосіб вивчення їх філогенезу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомологія — гомоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомологія — -ї, ж. Подібність органів за планом будови та походженням у різних рослин і тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомологія — гомоло́гія (від грец. ομολογία – відповідність) подібність органів за планом будови та походженням у різних рослин і тварин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Окремі випадки Г. – гомономія й гомотипія. Словник іншомовних слів Мельничука