1. Словник української мови у 20 томах

гомілетика

ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., книжн.

Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді.

Церква завжди високо цінувала силу словесного впливу, тому й виникла ціла наука про мистецтво проповідування – гомілетика (з наук.-попул. літ.);

Учні пасторського вишколу повинні вивчати насамперед катехитику й гомілетику, літургічну відправу, управління парафією (з рел.-церк. літ.);

Я мав у семінарії по цій гомілетиці трійку (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомілетика — гоміле́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гомілетика — (гр. — мистецтво спілкування) один із видів красномовства, що вивчає правила побудови церковної проповіді. Словник стилістичних термінів
  3. гомілетика — -и, ж., заст. 1》 Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. 2》 Те саме, що риторика 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гомілетика — Різновид усної та писемної творчості; казання (гомілії) й мистецтво їх складати, стилізувати та виголошувати. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гомілетика — ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., заст. 1. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. Глибоку відразу викликає в нього сама згадка про гомілетики, практики, догматики, дидактики та інші семінарські предмети... Словник української мови в 11 томах