1. Словник української мови у 20 томах

гомілковий

ГОМІ́ЛКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до гомі́лка.

Коли пошкоджено кістку стопи та травмовано гомілковий суглоб, застосовують драбинчасту чи сітчасту шину або підручні засоби (з навч. літ.);

Передню поверхню ноги масажують у напрямку: тил стопи, гомілковий суглоб, гомілку, стегно (із журн.);

Досить поширеними травмами серед футболістів є переломи гомілкових кісток та пошкодження суглобів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомілковий — гомі́лко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гомілковий — -а, -е. Прикм. до гомілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомілковий — ГОМІЛКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до гомі́лка. Осколок бомби перебив обидві гомілкові кістки правої ноги і сам глибоко засів у м’язах (Кучер, Голод, 1961, 117). Словник української мови в 11 томах