гомілія
ГОМІ́ЛІЯ, ї, ж.
Проповідь, у якій тлумачаться догмати церкви та Святого Письма.
Гомілії звичайно виголошуються священиком, проте у виняткових випадках це може робити диякон (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомілія — Гомі́лія: — різновид церковної проповіді [39] Гомі́лії: — проповіді [34] Словник з творів Івана Франка
- гомілія — (гр. homilia — зібрання) вид духовної промови, духовне навчання. Словник стилістичних термінів
- гомілія — див. проповідь Словник церковно-обрядової термінології
- гомілія — -ї, ж., церк. Проповідь повчального характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомілія — Пояснення читання із Святого Письма під час Служби Божої; священик у г. звертає увагу на біблійний контекст читання, зміст літургійних дій, ситуацію і потреби слухачів та моральні вказівки; г. відрізняється від проповіді тісним зв'язком із біблійним текстом. Універсальний словник-енциклопедія