гонорант
ГОНОРА́НТ, а, ч., екон.
Особа, яка поручається за платіж по векселю, що засвідчується особливим поручительським написом на ньому.
У випадку банкрутства позичальника майнова відповідальність по векселю перекладається на гоноранта (з мови документів);
Перед тим, як підписувати будь-які банківські папери, поручителю варто детально із ними ознайомитись, оскільки у разі неплатоспроможності позичальника здійснювати платежі по векселю зобов'язаний саме гонорант (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me