1. Словник української мови у 20 томах

гоніометрія

ГОНІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.

1. мат. Розділ тригонометрії, в якому розглядаються способи вимірювання кутів, властивості тригонометричних функцій і співвідношення між ними.

Гоніометрія до початку ХХ століття була основним методом опису кристалів та їх ідентифікації (з наук.-попул. літ.);

Завдяки лазерній динамічній гоніометрії почала розвиватися техніка високошвидкісних кутових вимірювань у фундаментальних фізичних і метрологічних дослідженнях (з навч. літ.).

2. Метод дослідження рухової функції кінцівок шляхом амплітуди рухливості в суглобах.

Найбільш розробленою є методика гоніометрії нижніх кінцівок, при цьому дослідження руху суглобів відбувається у процесі ходіння (з наук. літ.);

При дослідженні різноманітних здібностей спортсменів застосовуються динамометрія, хронометрія, гоніометрія, рефлексометрія (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоніометрія — гоніоме́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гоніометрія — Гониометрия — goniomety — Honiometrie — розділ тригонометрії, де вивчаються способи вимірювання кутів, властивості тригонометричних функцій та співвідношення між ними. Гірничий енциклопедичний словник
  3. гоніометрія — -ї, ж. Розділ тригонометрії, в якому розглядаються способи вимірювання кутів, властивості тригонометричних функцій і співвідношення між ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гоніометрія — гоніоме́трія (від грец. γωνία – кут і ...метрія) розділ тригонометрії, де вивчаються способи вимірювання кутів, властивості тригонометричних функцій та співвідношення між ними. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гоніометрія — ГОНІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. Розділ тригонометрії, в якому розглядаються способи вимірювання кутів, властивості тригонометричних функцій і співвідношення між ними. Словник української мови в 11 томах