горгопка
ГОРГО́ПКА, и, ж., діал.
Те саме, що горго́нка.
Згадую теплі, щедрі літа, маму в картатому фартусі, червоні томати, зелені огірочки, жовті горгопки, акуратно складені в банки для зимового спожитку... (з мемуарної літ.);
* У порівн. Незабаром вкотилася у сіни якась низенька, кругленька, немов та горгопка, жінка (Л. Яновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me