1. Словник української мови у 20 томах

гордливість

ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко.

Властивість за знач. гордли́вий.

Гордливість усі доброчесності руйнує, оскверняє й до безсилля призводить (з рел.-церк. літ.);

Засліплений власною гордливістю, захоплений нестримним самодурством, імператор не помічав, що трон під ним хитається чимдужче (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордливість — гордли́вість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гордливість — -вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордливість — ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордли́вий. Словник української мови в 11 томах