гориля

ГОРИЛЯ́, я́ти, с.

Маля горили.

У процесі соціалізації гориляти й навчання його навичкам самостійного виживання у джунглях бере участь кожен із членів групи горил (з наук. літ.);

Біля клітки з кумедним горилям зібрався цілий натовп дітлахів (з газ.);

Перші 3–5 років свого життя гориля проводить із матір'ю (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me