гориля
ГОРИЛЯ́, я́ти, с.
Маля горили.
У процесі соціалізації гориляти й навчання його навичкам самостійного виживання у джунглях бере участь кожен із членів групи горил (з наук. літ.);
Біля клітки з кумедним горилям зібрався цілий натовп дітлахів (з газ.);
Перші 3–5 років свого життя гориля проводить із матір'ю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me